Jbl Bar 9.1

JBL BAR 9.1

До топової системи JBL Bar 9.1 Atmos входить бездротовий сабвуфер із 300-ватним підсилювачем і активний саундбар-«трансформер», який обладнується двома сателітами, приєднаними до правої та лівої частини його корпусу за допомогою магнітних кріплень. Від минулого року моделі, JBL Bar 9.1 вирізняється наявністю декодера Dolby Atmos і додатковими динаміками, поверненими вгору. Сателіти можна «відстебнути» від звукової панелі (кріплення обладнані магнітами) і використовувати в бездротовому режимі в тиловій зоні, що дає змогу побудувати повноцінну 9.1-канальну систему об'ємного звучання. Кожен із них обладнується вбудованим підсилювачем і акумулятором, призначеним для 10 годин роботи, причому зарядити батарею можна під час під'єднання до саундбара або через порт MicroUSB сателіта.

У саундбарі JBL Bar 9.1 використовуються шість овальних 2,25-дюймових СЧ/НЧ-драйверів і три 1,25-дюймових твітера, а в сабвуфері з фазоінверторним корпусом встановлений 10-дюймовий басовик, що видає в підлогу. У кожному сателіті розміщений по одному широкосмуговому 2,25-дюймовому драйверу. Ця висококласна звукова панель підтримує Google Chromecast і Apple AirPlay 2 і може відтворювати музику через Bluetooth або через мережу Wi-Fi. З погляду під'єднання, ви маєте вхід і вихід HDMI — останній має підтримку HDR, що робить JBL Bar 9.1 сумісним з Dolby Vision і 4K. Підтримуються формати Dolby Digital, Dolby Atmos і DTS. Система має сумарну потужність 510 Вт і чудово підходить як для кіно, так і для музики, забезпечуючи водночас високоякісний саунд. Модель обладнується штатним пультом ДК, а також може керуватися за допомогою пультів багатьох марок ТВ-панелей, зокрема, як-от Sony, Samsung, LG і Vizio.

Також є вбудований еквалайзер із п'ятьма заводськими попередньо встановленими параметрами. Крім цього, система комплектується мікрофоном, за допомогою якого її можна автоматично відкалібрувати відповідно до особливостей приміщення. У верхній частині звукової панелі ви знайдете кнопки живлення та гучності, а також кнопку для вибору джерела звуку; тонкий світлодіодний дисплей, вбудований у передню решітку звукової панелі, показує, на якій гучності ви слухаєте.

На тильній панелі саундбара в спеціальних виїмках міститься один вхідний HDMI-порт, який підтримує HDCP версії 2.3 і відео в роздільній здатності 4K (Ultra HD). Є HDMI-вихід із підтримкою функції поворотного каналу ARC, до якого рекомендується під'єднувати TV-панель. Для більш ранніх моделей телевізорів без HDMI-портів є оптичний вхід. Саундбар обладнується кріпильними елементами для настінного монтажу.

Огляд JBL Bar 9.1 від портула HiFI News

У комплект постачання JBL Bar 9.1 входить усе, що вам потрібно для встановлення, настроювання й оптимізації роботи саундбара. Але перш ніж ми перейдемо до гарних новин, розберемося з поганими. Додані кабелі живлення для звукової панелі та сабвуфера дуже короткі — їхня довжина становить лише 0,9 метра. Отже, якщо ваші мережеві розетки розташовані трохи далі від передбачуваного місця встановлення системи (як це було в мене), доведеться або поміняти кабелі, або скористатися подовжувачами.

Мабуть, це все претензії до комплектації JBL BAR 9.1. Все інше, що є в наборі, відповідало своїм очікуванням. У комплекті є кабель HDMI і вищезгадані бічні кришки-заглушки. Є також шаблон і настінні кріплення для звукової панелі, а також для тилових колонок, до яких ви можете приєднати їх, коли колонки використовуються, і відчепити, коли потрібно їх зарядити.

У разі розміщення JBL Bar 9.1 переконайтеся, що спрямовані вгору динаміки нічим не заблоковані, а для досягнення найкращих результатів вам знадобиться стеля, що добре відбиває звук. JBL рекомендує розташовуватися на відстані від 2,5 до 3 м від саундбара, а висота стель має становити приблизно 3 м. Для досягнення найкращих результатів переконайтеся також, що тилові колонки розміщені позаду вас і розташовуються приблизно на рівні вух. Сабвуфер встановлюється в передній частині кімнати, у лівому або правому кутку.

Ви можете під'єднати звукову панель безпосередньо до входу HDMI-ARC на телевізорі за допомогою кабелю, що додається. Якщо ваш телевізор не підтримує ARC, вам необхідно використовувати оптичне цифрове з'єднання. Якщо ваш телевізор підтримує eARC, ви можете також під'єднати всі свої джерела безпосередньо до телевізора, оскільки в цьому разі можна буде відправляти звук без втрат назад на саундбар через HDMI-ARC. Цей підхід також має сенс, якщо ваш телевізор і плеєр підтримують HDR10+, але, якщо ваш телевізор не підтримує eARC (або у вас багато джерел сигналу), ви можете натомість використовувати вхід HDMI на панелі.

Якщо ви хочете під'єднати до саундбара мобільний пристрій через Bluetooth, просто натисніть відповідну кнопку на пульті ДК і здійсніть сполучення. Якщо ви хочете під'єднати інший пристрій Bluetooth, натисніть і утримуйте кнопку Bluetooth упродовж трьох секунд, це вимкне попередній пристрій і дасть змогу під'єднати новий. Для під'єднання до домашньої мережі можна використовувати дротове з'єднання Ethernet або налаштувати бездротове за допомогою програми Google Home або AirPlay для пристроїв iOS. Обидва варіанти прості, і, зробивши це, ви зможете не тільки користуватися Chromecast і AirPlay 2, але й легко оновлювати прошивку JBL Bar 9.1 ( Водночас тилові колонки мають бути під'єднані до основної панелі).

Після того, як всі з'єднання зроблені, і ви додали живлення системи, сабвуфер автоматично під'єднається до бездротової мережі (хоча це також можна зробити й вручну). Для повного заряджання акумуляторів тилових колонок знадобиться три години, і вони також мають автоматично під'єднуватися до основного блока під час від'єднання. Є можливість заряджання тилових колонок без їхнього під'єднання до основного пристрою за допомогою micro USB, але спочатку колонки однаково потрібно під'єднати до саундбара для подальшого бездротового з'єднання.

Коли тилові колонки заряджені та сполучення вироблено, розмістіть їх з обох боків від слухачів і натисніть і утримуйте кнопку HDMI на пульті дистанційного керування впродовж п'яти секунд. Перед початком калібрування звуку починається зворотний відлік від п'яти до одного. Коли виводиться Calibration-1 Done, калібрування зони прослуховування успішно завершене.

Потім встановіть колонки в бажаному місці та знову натисніть і утримуйте кнопку HDMI на пульті впродовж п'яти секунд. Ще раз відбудеться зворотний відлік від п'яти до одного, а потім почнеться друге калібрування звуку. Коли виводиться Calibration-2 Done, процес успішно завершений.

Це чудова функція, яка, на жаль, рідко трапляється біля звукових панелей. Параметри Atmos за замовчуванням встановлені на середні значення, але ви можете вибрати їх низький або високий рівень, якщо ефекти звучать не так, як вам хочеться. Те саме стосується параметрів Rear (тилових каналів), а рівень Bass (сабвуфер), встановлений на 3, можна поміняти на інший, від 1 до 5.

«Інтелектуальний» (Smart) режим звучання є встановленням за замовчуванням, і він автоматично застосовується до будь-якого контенту, кодованого не в Atmos/DTS: X. Якщо ви віддаєте перевагу використовувати стандартний режим звуку без обробки (Standard), натисніть кнопку вимкнення звуку та утримуйте її впродовж п'яти секунд, а потім «+» на пульті дистанційного керування. І навпаки, якщо ви хочете увімкнути нічний режим (Night), щоб не заважати оточенню під час перегляду ТВ у пізніше, натисніть кнопку вимкнення звуку на п'ять секунд, а потім кнопку «-» на пульті. Зверніть увагу, що JBL Bar 9.1 повертатиметься в «інтелектуальний» режим щоразу під час увімкнення.

Декілька інших корисних функцій, доступних із пульта ДК, містять перевірку заряду батареї тилових колонок: для цього потрібно утримувати кнопку вимкнення звуку впродовж п'яти секунд, а потім натиснути кнопку Atmos. Ви можете відновити заводські параметри, утримуючи кнопки живлення та джерела звуку на звуковій панелі понад 10 секунд. Нарешті, якщо ви хочете дізнатися, яка версія програмного забезпечення встановлена на вашому JBL Bar 9.1 без використання Google Home, одночасно натисніть і утримуйте кнопки джерела та зменшення гучності впродовж 10 секунд, і вона з'явиться на дисплеї панелі.

Для тестування JBL Bar 9.1 під'єднали до саундбара Blu-ray програвач Panasonic DP-UB820, використовуючи доступний вхід HDMI, тоді як приставка Manhattan T3-R Freeview була під'єднана безпосередньо до телевізора, і звук на Bar 9.1 передавався через HDMI ARC. Можливості поворотного аудіоканалу ARC звукової панелі під час передавання Atmos-сигналу були протестовані з використанням вбудованих програм Netflix і Amazon на LG 77C9, а плеєр UB820 також був під'єднаний безпосередньо до C9, щоб оцінити можливості eARC за передавання Lossless-аудіо назад на JBL Bar 9.1.

Якість звучання

JBL Bar 9.1 показав чудові результати під час тестування, сформувати справжню об'ємну звукову картину. Є багато звукових панелей, що підтримують Dolby Atmos, а деякі з них обробляють і DTS: X. Однак майже всі з них складаються тільки із саундбара та сабвуфера. Зазвичай, у них використовуються технології на базі психоакустики, які ніколи не працюють досить переконливо для створення повноцінної звукової картини довкола. Навіть за наявності спрямованих вгору випромінювачів висотних каналів, вони формують тільки фронтальну сцену, що заповнює передню третину кімнати.

Наявність у саундбара JBL Bar 9.1 окремих тилових колонок означає, що ви отримаєте справжній навколишній звук, що створює захопливі відчуття. Деякі моделі саундбарів можна доукомплектувати тиловою акустикою, але, за винятком Samsung HW-Q90R, вони не мають у них висотних випромінювачів. Водночас їхня наявність у поєднанні з фронтальними висотними випромінювачами гарантує повне занурення слухачів у звучання форматів Atmos і DTS:X без жодних компромісів. Немає проблем із зникненням сигналу в тилових каналах, хоча з бездротовою акустикою таке іноді трапляється.

Перегляд трейлера фільму Amaze у форматі Dolby Atmos відразу показує, наскільки добре ця система справляється із створенням навколишнього звуку. Ефекти рухаються навколо і позаду вас, кімнатою летить птах, гримить грім над головою, а навколо вас ллється дощ. Я чув цей трейлер безліч разів у своєму 9.2.6-канальному домашньому кінотеатрі, тому в мене є з чим порівнювати, і BAR 9.1 показав чудові результати. Це, звісно, не так само добре, як у моїй системі, але для комплекту, який так легко налаштувати та розмістити у вашій вітальні, це дійсно дивовижний результат.

Проходження тестових сигналів Atmos і DTS:X показало, що автоматичне настроювання працює досить точно, але за потреби є можливість вручну налаштувати рівні висотних, тилових або сабвуферного каналів. Всі параметри за замовчуванням опинилися добре підібраними, і якщо ви є шанувальником потужних басів, сабвуфер JBL вам напевно сподобається. Він забезпечує надійну основу для звучання всієї системи на низьких частотах. Центральний канал також звучав чітко, з точним прив'язуванням до того, що відбувається на екрані. Мабуть, фронтальна звукова сцена була трохи вузькою, але, з урахуванням конструкції саундбара, це цілком пояснимо.

Під час відтворення добре знайомих тестових фрагментів фільмів JBL Bar 9.1 показав чудову роботу з форматом Dolby Atmos: від безщільних голосів на початку Mad Max: Fury Road, які, здається,плут посеред кімнати, до літаків Zero, що проносяться через кімнату в сцені бомби бомби з фільму Unbroken. У сцені падіння лімузина з фільму San Andreas передавалося багато складних ефектів, як і в фрагменті з невидимим хлопчиком на даху в картині Goosebumps. Баси на початку фільму Blade Runner 2049 добре обробляються сабвуфером. Точне передавання переміщення образів і їх розставляння у фільмах Gravity і 1917 наочно продемонстрували переваги 5.1-канальної системи: тональний баланс був натуральним, а звук залишався дуже переконливим.

Відтворення звуку у форматі DTS: X було таким само потужним, чи то суворі удари в драконах із фільму Atomic Blonde, чи то забійна сцена з Fast Five, коли банда таїть на тросі гігантський сейф вулицями Ріо. JBL Bar 9.1 також чудово вирушав із відтворенням звукового супроводу телешоу, з чітким відтворенням діалогів. Коли справа дійшла до музики, сабвуфер звучав сфокусовано та був добре інтегрований у загальний частотний діапазон, а високі — помірно яскравими, але не втомливими. Система загалом має неабияку потужність і може звучати голосно, без перевантаження та спотворень.

Висновки

JBL Bar 9.1 являє собою дивовижний саундбар завдяки підтримці Dolby Atmos і DTS: X у справжній конфігурації 5.1.4. Дизайн панелі швидше функціональний, ніж помітний, але знімні бездротові тилові колонки на акумуляторах — це елегантне рішення для додавання тилових каналів, що не захаращують вашу вітальню. Система проста в настроюванні, і є навіть функція автоматичного калібрування звуку, що приємно. Дисплей інформативний і зручний для читання, а пульт ДК цілком вдалий, навіть попри кнопки з декількома функціями. Для цієї системи немає спеціального мобільного застосунка, але ви отримуєте Bluetooth, Chromecast і AirPlay 2.

Тут є тільки один вхід HDMI, але як позитивний момент можна зазначити наявність виходу HDMI з підтримкою eARC. Це дає змогу відправляти звук без втрат назад на саундбар із сумісного телевізора. B JBL Bar 9.1 може передавати HDR10 і Dolby Vision, але не HLG і HDR10+, що, звичайно, не дуже добре, але Prok. Найголовніше полягає в тому, що ця звукова панель JBL чудово звучить (навіть з урахуванням трохи вузької звукової сцени), а сабвуфер, що входить до комплекту, — справжній монстр.

Так, саундбар JBL Bar 9.1 неквапливо, але, якщо врахувати, скільки всього ви отримуєте з його придбанням, він має дуже гарне поєднання якості та ціни. Безумовно, створення 5.1-канальної системи з використанням AV-ресивера та комплекту колонок обійдеться набагато дорожче, і така система гірше вписується в інтер'єр. Тому, якщо врахувати ціну, якість звуку та характеристики, JBL Bar 9.1 є вигідним придбанням.

Огляд JBL Bar 9.1 від порталу Stereo.ru

Саундбар — річ насамперед утилітарна: займає мало місця, але дає помітно якісніший звук, ніж сам телевізор. Однак в останні роки виробники намагаються перетворити саундбари на повноцінні аудіосистеми та водночас не втратити їх головна перевага — компактність. Звичайно, в побудові системи з окремих компонентів є якийсь елемент азарту — може, навіть дослідного інтересу. Перекопати гори форумів і сайтів у пошуках можливих відповідних поєднань, спробувати переконатися в цьому на практиці, послуживши зв'язки в салонах і, можливо, навіть щось набуваючи... Але все це величезна витрата часу та (іноді) грошей, на що готові далеко не всі.

Під час кортить мати готове суцільне рішення, яке просто виконує свою роботу так, як і обіцяно. Саундбари якраз і належать до категорії таких цілісних багатофункціональних пристроїв формату «все-в-одному», у нинішньому поколінні вже мутуючи в плані можливостей у деякі музичні центри. Тільки не варто забувати про те, що головне їхнє завдання — озвучувати те, що відбувається на екрані телевізора, тобто працювати в тісній зв'язці з відео. Росте кількість каналів, з'являються сабвуфери — спочатку вони кріпилися кабелем, потім стали бездротовими.

Потім до саундбарів стали пропонувати сателіти, щоб із їхньою допомогою можна було організувати домашній кінотеатр не з віртуальними тиловими каналами, а зі справжніми. І, як мені здається, з виходом Bar 9.1 в JBL розвинув цю ідею в бік максимальної гнучкості. Якщо поглянути на саундбар, спершу не помітиш нічого особливого. Металевий корпус кольору графіт, перфорація на всю фронтальну панель і в парі місць на верхній. За шириною ідеально влізає під 55-дюймовий телевізор.

У центрі корпусу на верхній панелі в невеликій виїмці розміщені кнопки — вони натискаються з невеликим клацанням. З їхньою допомогою можна запустити саундбар, відрегулювати гучність і вибрати вхід. На матово-графітовому тлі під кнопками переливається глянцем логотип JBL. Під сіткою на фронтальній панелі прихований невеликий екран, зсунутий до правого краю. На нього виводяться повідомлення про ввімкнення, зміну гучності та активне входження. Більшість часу екран не світиться — тільки якщо змінюється якийсь параметр. Підсвічування біле, але не дуже яскраве.

До комплекту входить сабвуфер: такий же графітово-сірий, як і сам саундбар, на конічних ніжках, що оточують спрямований у підлогу 10-дюймовий динамік, і з величезним портом фазоінвертора ззаду, у який майже пролягає кулак. Під портом розташовуються єдиний кабель — кабель живлення, а також кнопка сполучення із саундбаром: один з одним пристрої спілкуються бездротовим способом. Загалом, вже досить звична схема — саундбар плюс сабвуфер. Але у JBL є одна прекрасна фішка: знімні тилові сателіти. Два модулі з торців саундбара кріпляться на магнітах, їх можна в будь-який момент відчепити, закинути кудись за голову та отримати компактну, але все ж повноцінну систему формату 5.1.4 з бездротовими тилами.

Також у цього саундбара є повноцінна підтримка Dolby Atmos з чотирма широкосмуговими динаміками, спрямованими вгору під невеликим кутом: два динаміки розміщені в основному модулі, ще по одному — у сателітах. Крім Atmos-динаміків, є й набір випромінювачів на фронтальній панелі: чотири широкосмуговики в основному модулі, розкидані на три канали за схемою 1:1. Причому ті, що відіграють центральний канал, — круглі, а ті, що працюють на фронтах — овальні. Разом із ними працюють три 20-мм твітера — по одному на канал. Ще по одному твітера встановлено в кожному зі знімних сателітів. На основний модуль саундбара припадають 400 Вт потужності, по 60 Вт — на сателіти, і 300 Вт дісталося сабвуферу. Сателітів має вбудовану батарею, якій, за твердженням виробника, вистачить на 10 годин роботи. У мене вони без проблем пропрацювали вісім — довший кіномарафон я не змогла.

Підзаряджати сателіти можна двома способами — приєднавши їх до основного модуля або під'єднавши до зарядного пристрою зі штекером microUSB. Мабуть, це єдине незручне в еру панування Type-C. Але сам факт того, що є два способи заряджання, дуже зручний, оскільки сателіти, наприклад, можна встановити на стіні — кріплення входять до комплекту, і щоразу відкручувати їх, щоб під'єднати до основного модуля, було б незручно. На торцях сателітів є кнопки вмикання/вимикання, а поруч з Atmos-динаміком під металевою сіткою прихований світлодіод стану. Під час роботи як сателіта він блідо сяє білим світлом, а під час під'єднання до основного модуля ненадовго загоряється червоним — показує, що почався процес підзаряджання. Якщо модулі не знімати, жодні лампочки не горітимуть.

Мене вражає продуманість конструкції. Із сателітами саундбар чудово вписується під телевізор найпопулярнішої діагоналі. Самі сателіти кріпляться до основного модуля на магнітах, причому магніти ці різної полярності. Тобто під'єднати лівий сателіт замість правого не вдасться — вони відштовхуються. Крім магнітів і сигнальних майданчиків, сателіти утримуються на місці за допомогою пластикових виїмок. До комплекту входять заглушки як для сателітів, так і для основного модуля, що прикривають сигнальні майданчики. Заглушки — у колір самих модулів, той самий темний графіт, тільки тепер не в металевому варіанті, а в пластиковому. Самі заглушки теж магнітні, зі зручною виїмкою під роз'єм USB. Загалом, навіть дрібницям у Bar 9.1 приділено чимало уваги — і це тішить.

Мінімекрук, що йде в комплекті, мімікрує під пульт від Apple TV — схожі габарити та круглі кнопки. З пульта можна вибрати джерело та відрегулювати гучність — причому як загальну, так і конкретних елементів системи: підлаштувати Atmos, тили й басовитість сабвуфера. Можна і загалом вимкнути звук або вимкнути саундбар, а також налаштувати деякі функції за допомогою довгих натискань. Варіанти під'єднання — стандартні: оптика, HDMI (вхід і канал passthrough, HDCP 2.3), і Bluetooth. Під час під'єднання через HDMI підтримується протокол eARC, у такому разі гучністю можна керувати з пульта від телевізора, а також вмикається саундбар тільки тоді, коли на нього надходить сигнал. Роз'єм USB використовується для підзаряджання пристроїв. Також є Ethernet і Wi-Fi.

До домашньої мережі Bar 9.1 під'єднується за допомогою Chromecast (або AirPlay 2, якщо у вас техніка Apple) — і це було найбільш безпроблемне під'єднання пристрою через Google Home, з яким я коли-небудь стикалася. Під час увімкнення саундбара смартфон сказав мені, що поруч розміщений пристрій, який можна під'єднати до мережі, і запропонував пройти настроювання. Два торкання — і через півхвилини саундбар програв мені привітний джингл, сповістивши про успішне під'єднання. Жодних проблем із відтворенням музики — що зі смартфона, що з комп'ютера через Google Chrome — не було. Хіба що під час виведення звуку на саундбар під час перегляду на комп'ютері YouTube-відео десь за кілька хвилин починалася буферизація, й аудіодоріжка запаздувала — але я підозрювалася, що це далеко не найпоширеніший сценарій використання. В інших же ситуаціях жодних просадок не було. Я навіть придумала хитромудру схему: сателіти можна затягнути із собою в іншу кімнату як бездротові колонки. Щоправда, недалеко — через дві стіни сигнал уже не б'є.

Загалом, інтеграція Bar 9.1 у домашню систему розваг — це таке просте заняття, що навіть і розповісти про нього нема чого. Все строго за інструкцією — витикнути кабель живлення і HDMI, за бажання пройти настроювання в Google Home... і все. Жодного побічного гугнення, жодних танців із бубном — він просто бере та працює. Справжній адекватний plug-n-play. Іноді в гонитві за функціональністю ця простота зникає — але перед нами не той випадок. Контенту з Dolby Atmos все ще не дуже багато — наприклад, «Пірати Карибського моря» з аудіодоріжкою такого формату не виходили, а саме їх я вирішила замарафонити, коли в мене з'явився саундбар. На щастя, тест Bar 9.1 проходив у дуже правильний час: якраз почався другий сезон «Мандалорця», який доступний з Dolby Atmos.

І в цьому спинномозковому, наївному, але повному любові до франшизи серіалу саундбар показав себе чудово. Битви з лазерами, дзвін ударів металу об метал, реактивний гул холерунків — все це розкидало по кімнаті та зверталося в об'ємну, цілісну картину, повну деталей і дій. Сабвуфер прекрасно показав себе в особливо епічних моментах — правда, з його розташуванням у кімнаті мені довелося неабияк повозитися. Приємного відгуку я досягла тільки тоді, коли уперла його отвором фазоінвертора в стіну. Може, це й не за наукою, але кожен біт був у потрібному ступені масивним, чітким — з тією самою кінотеатральною краплею гула, яка додає всьому прослуховування глибини. Причому я тримала баси на трьох пунктах потужності з п'яти.

Знімні сателіти — класна річ. Їх можна закинути на спинку дивана, якщо її конструкція того дає змогу, розташувавши трохи позаду та з боків від себе. У нашому випадку сателіти були трохи нижчими за голову й десь у 70 см ззаду, тоді як сам саундбар — у півтора-двох метрах спереду. З пульта можна відрегулювати гучність тилів або ж вимкнути їх зовсім. І треба сказати, тили існують зовсім не дарма. З їхньою допомогою звук дійсно перетворюється на півсферу, що накриває слухача. Позиціювання образів не найточніше, але детальність дуже висока. Персонажі трохи розмиті на звуковій сцені, з не дуже чіткими межами, але зате є кожен звук, кожен шерех, кожен подих.

раз більш точного позиціювання образів можна домогтися, рухнувши сателіти туди-сюда — це дійсно сильно змінює картину. Допоможе й функція автоматичного калібрування, яка вбудована в саундбар — для її активації потрібно затиснути кнопку «HDMI» на пульті на 5 секунд. Вона посилає звуковий сигнал, слухає відгук і підлаштовує звучання відповідно до результатів аналізу. Ефект від Atmos-динаміків виявився дивним. Напівсфера дійсно створювалася, але насамперед, ніби сам звук саундбара піднісся трохи вище — з'являлося відчуття, що грає аудіосистема, встановлена безпосередньо за екраном телевізора. І цей ефект найбільше додавав відчуття справжнього кінотеатру.

У Atmos-динаміків є три режими роботи: Low, Medium і High. Особливої різниці між режимами Medium і High я не помічала, а ось Low прибирає відчуття півсфери та залишав тільки ефект заекраної акустики. З вимкненою Atmos саундбар просто грав унизу: у мене він стояв на тумбі безпосередньо під екраном телевізора — десь у 35 см від підлоги. Емуляція Atmos-звучання в тих самих «Піратах Карибського моря» була достатньою — звук подавався вже не півсферою, а швидше жодною циліндричною поверхнею. Не можна сказати, що щось грає безпосередньо зверху, але об'єм і загальна масштабність, масивність звучання цілком компенсували цю особливість. Бурючі хвилі, скрипучі кораблі, саундтрек Ханса Цімера, який дістався від класичних канонів убік трохи більш експериментального звучання — все на місці, і всього багато.

Передавання голосів цілком чітке — добре помітні були й урочищено-напівзвучання Року Вороб'я, і чуттєві подихи Кири Найтлі, і оповідання непрофесійних трактерів на турнірі за третіми «Героями Меча та Магії». Завдяки тому самого ефекту заекранного звучання голосу було набагато простіше зіставити з акторами на екрані. Але ось емоцій голосу можна було б додати більше. Здавалося, що JBL набагато більше фокусувався на фонових деталях і дрібних звуках, віддавши всі свої здібності зі створення текстурної картинки фону та дещо забувши про те, що голоси не просто мають звучати чітко та чисто — у них має бути життя.

Щодо музики Bar 9.1 загалом та загалом поводиться так само: більше уваги фону, менше — голосу. З цими плейлистами, що на 80% складаються з музики без вокалу, така подача проблема не є, але все-таки якийсь брак динаміки та жвавості в середньочастотному діапазоні відчувалися. Гітари дзижчання сумне, саксофон був недостатньо істеричним. Частина цієї беземоційності в деяких мелодіях успішно маскувалася досить соковитим верхом і чудовим щільним, масивним, спритним басом, так що загалом досвід прослуховування музики із саундбаром я не можу назвати негативним. Ну й не варто забувати, що головне завдання цього пристрою — забезпечити дивовижний кінопоказ. Музика — це побічна функція, і для функції побічної — результат дуже навіть непоганий.

За своїми враженнями, JBL Bar 9.1 — це наступний ступінь розвитку коробкового кінотеатру. В основі своїй це просте та зручне рішення, а головне — компактне. Але плюсом до компактності Bar 9.1 є гнучкість у використанні. Знімні сателіти виявилися дуже зручними. Ті ж турніри з «Героям» я дивувалася з повністю зібраним саундбаром, тому що музиці Пола Ромеро та розмовам про те, як перемогти єдинорогів, об'ємне звучання не потрібне. А ось на кіномарафони я відчіпувала сателіти та закидала їх за голову. І ця система завдяки своїй, загалом, класичній конфігурації дала змогу забезпечити й класичні кінотеатральне звучання — об'ємне та тактильне. З позиціонуванням образів усе могло бути трохи кращим, чіткішим і чіткішим, але цю змащуваність саундбар старанно компенсує детальністю. Він намагається не проґавити жодної дрібниці, ані найменшого звуку, буквально заповнюючи простір інформацією та відвертаючи увагу від бризок цих звуків.

Найприємніший ефект подарував Atmos. Та сама емуляція заекраного звучання просто в рази посилила відчуття того, що в мене грав справжній домашній кінотеатр. Можливо, у нашому випадку цей ефект проявився так яскраво через те, що саундбар стояв впритул до екрана телевізора — і тому звук від Atmos-динаміків насправді відбиваючись від панелі. Але мені сподобалося. Сам по собі Atmos цілком допомагає створити суцільну півсферу над слухачем. Звучання — що у фільмах, що в музиці — трохи бракує динаміки в середньочастотному діапазоні. Це проявляється в легкій затисненості голосів і жодній сокирі подавання інструментів у цій галузі. Дуже багато в звукі залежить від правильного розташування сателітів і сабвуфера, так що доведеться повзати з рулеткою — у принципі, як і в звичайному багатоканальному кінотеатрі. Але створити кінотеатральні враження цьому саундбару цілком до снаги — це факт.

Характеристики JBL Bar 9.1

• Корпус саундбара закритий, з двома знімними сателітами
• Корпус сабвуфера фазоінверторний
• Повна максимальна потужність системи 650 Вт
• Максимальна потужність саундбара 250 Вт (5 каналів по 50 Вт)
• Максимальна потужність сабвуфера 300 Вт
• Максимальна потужність сателітів 2 х 50 Вт
• Діапазон частот 35 Гц — 20 кГц
• Максимальний звуковий тиск 104 дБ
• Твітери саундбара 3 х 1,25" ВЧ-випромінювача
• СЧ/НЧ-випромінювачі саундбара 6 х 2,25" СЧ/НЧ-драйверів
• НЧ-драйвер сабвуфера 10" басовий динамік, спрямований у підлогу
• Випромінювачі сателітів по одному 2,25" широкосмуговому драйверу в кожному сателіті
• Декодери Dolby Digital, Dolby Atmos, Dolby Pro Logic II і DTS
• Bluetooth версія 4.2, профілі: A2DP V1.3/AVRCP V1.6
• Підтримка Google Chromecast і Apple AirPlay 2 
• Автоматичне вмикання у разі виявлення сигналу є
• Попередньо встановлені параметри еквалайзера «Стандарт», « Музика», «Кіно», «Голос» і «Спорт»
• Нічний режим є
• Функція тонкого настроювання для точної синхронізації відео та звуку є
• Функція посилення баса є
• Функція Wireless Surround для регулювання рівня гучності сателітів є
• Час безперервної роботи сателіту від одного заряду батареї 10 год
• Час заряджання акумулятора сателіта менш ніж 3 год.
• Входи саундбара 1 HDMI (з підтримкою HDCP 2.3 і 4K-відео (Ultra HD)), оптичний
• Виходи саундбара HDMI (з поворотним каналом ARC, підтримка протоколу CEC)
• Міцна комутація вхід для калібрувального мікрофона (вбудований у саундбар), порти MicroUSB для заряджання акумуляторів у сателітах
• Пульт дистанційного керування є
• Габарити саундбара (ШхВхГ) 1148x58x93 мм
• Габарити сабвуфера (ШхВхГ) 440x305x305 мм
• Габарити одного сателіта (ШхВхГ) 165x59x93 мм
• Вага саундбара 3,9 кг
• Вага сабвуфера 9 кг
• Вага сателіту 0,6 кг

JBL BAR 9.1 купити в Світі Акустики